Профілі зниклих безвісти з України: воєнні злочини мають бути розслідувані

Гаага, 20 червня 2023  – З огляду на величезне зростання кількості зниклих безвісти, Україна «має розробити ефективнішу та гуманнішу державну стратегію щодо зниклих безвісти, щоб люди, які опинились у цій жахливій ситуації, не були самотніми», заявила лауреатка Нобелівської премії миру Олескандра Матвійчук на зустрічі, організованій Міжнародною комісією з питань зниклих безвісти (МКЗБ) у її штаб-квартирі в Гаазі.

Під час публічного обговорення зусиль із запровадження ефективного процесу розшуку зниклих безвісти в Україні пані Матвійчук, яка є головою Центру громадянських свобод у Києві, наголосила на масштабі проблеми, оскільки десятки тисяч людей вважаються зниклими безвісти після російського вторгнення у лютому минулого року, додавши до тих, хто вже перебував у розшуку після початку російської агресії в 2014 році.

Під час заходу – «Профілі зниклих безвісти: голоси українських родин» – родичі зниклих безвісти розповідали про свій досвід і закликали до сталого процесу щодо зниклих безвісти як життєво важливої інвестиції в мир і справедливість.

Її Величність Королева Нур, яка є членом ради правління МКЗБ, наголосила на гендерному аспекті проблеми зниклих безвісти. «Під час конфлікту, коли більшість зниклих безвісти становлять чоловіки, жінкам доводиться виконувати кілька ролей. Деякі з цих ролей включають протистояння бюрократії, боротьбу за права родин – за освітнє, соціальне та забезпечення інших ресурсів. Ці жінки не чекають на люб’язність або послугу; вони не шукають особливого ставлення – вони прагнуть правди, справедливості та компенсації, і ми зробимо все, що в наших силах, щоб гарантувати, що вони зможуть реалізувати своє право на ці речі».

Міністр юстиції України Денис Малюська у попередньо записаному відео наголосив, що програма МКЗБ в Україні «базується на дотриманні верховенства права. Уряд України співпрацює з міжнародними партнерами, щоб притягнути воєнних злочинців до відповідальності, і те, що МКЗБ наголошує на тому, що усі докази, зібрані під час розслідування зниклих безвісти, мають бути прийнятними в суді, є важливим елементом у цьому».

Голова ради правління МКЗБ Томас Міллер сказав, що МКЗБ може використати свій досвід роботи програм у всьому світі за понад чверть століття, щоб допомогти Україні подолати виклик, який постає перед нею. «Ми знаходимося в процесі завершення роботи над Угодою про співпрацю з Україною, яка дозволить МКЗБ розгорнути програму співпраці з владою, включаючи програму по роботі зі 100 000 українських родин».

Генеральна директорка МКЗБ Кетрін Бомбергер підкреслила, що родини мають фундаментальне право на правду, справедливість і відшкодування. «Ми визнаємо вашу мужність», – звернулася вона до українських учасниць. «Робота, яку ви виконуєте для пошуку зниклих безвісти – незважаючи на біль, незважаючи на ризик, незважаючи на виклики – викликає повагу та практичну солідарність».

Стівен Дж. Репп, який у 2009–2015 роках обіймав посаду Посла з особливих доручень США з питань воєнних злочинів, зазначив, що «громадянське суспільство є найпотужнішою силою для справедливості», і підкреслив, що «родини мають право на справедливість в рамках міжнародного права і що докази, зібрані в рамках процесу зниклих безвісти, є основоположним для процесу правосуддя».

Олена Белячкова, координаторка Груп родин військовополонених громадської організації «Медійна ініціатива за права людини» (МІПЛ), акцентувала увагу на проблемі масових депортацій українських дітей, попереджаючи, що офіційна цифра в 19 400, ймовірно, є значно заниженою.

Марина Липовецька, керівник проекту Всеукраїнської асоціації «Магнолія», створеної для захисту прав соціально вразливих дітей та родин, розповіла про випадок, коли «одного з батьків вбили, а другий не знав, що сталося з дитиною. Ми намагалися з’ясувати, чи вивезли дитину до Росії. Тоді батько, який вижив, стояв перед ризиком сврєму життю, щоб врятувати дитину».

Наталія Зарицька, голова Асоціації сімей «Жінки Сталі», дружина звільненого бійця батальйону «Азов», пояснила, що «з власного досвіду ми знаємо, що родини зниклих безвісти борються з правовими проблемами. Тому ми організували роботу з відновлення та підготовки документів, залучаємо юристів та адвокатів, щоб захистити всіх, хто потребує допомоги у пошуках правди».

Ганна Демиденко, членкиня Жіночого ветеранського руху та Юридичної сотні, розповіла про службу, створену для відповіді на численні інформаційні запити від родин, пов’язані з тим, що сприймається як відсутність активності з боку влади, а також важким завданням отримання офіційних документів.

Юристка Правозахисної групи «СІЧ» Ксенія Онищенко зазначила, що «у військових частинах є офіційні списки зниклих безвісти, але ніхто не повідомляє родину про зникнення цивільного».

Модератором дискусії виступив український радіо- і телеведучий Андрій Куликов, який зазначив, що на середину червня створений у травні цього року єдиний реєстр зафіксував 20 000 зниклих безвісти.

Анатолій Соловей, тимчасово повірений у справах Посольства України в Гаазі, сказав, що «верховенство права не може стати жертвою верховенства сили», і подякував МКЗБ за допомогу Україні. «На початку цього місяця судово-медичні експерти Міністерства юстиції та охорони здоров’я відвідали лабораторію МКЗБ у Гаазі. Практична співпраця такого роду з МКЗБ однозначно допоможе українським слідчим, щоб докази, які вони збирають на місцях, допомогли тисячам українських родин знайти зниклих безвісти та забезпечити прийнятність цих доказів у міжнародному суді. Ми готові співпрацювати з МКЗБ, щоб зробити все це можливим».

Пітер Вагнер, директор і голова Служби зовнішньополітичних інструментів Європейського Союзу, підкреслив той факт, що процес у справах зниклих безвісти в Україні «розробляється на основі верховенства права, і саме це робить його інвестицією в правосуддя та підзвітність».

Виконуюча обов’язків помічника держсекретаря США, Бюро з питань демократії, прав людини та праці Ерін М. Барклі сказала, що Сполучені Штати мають «непохитне зобов’язання гарантувати, що всі зниклі безвісти не будуть забуті». За її словами, «масштаби зловживань і звірств, вчинених російською владою та військовими» лише зараз стають очевидними. «На зустрічах з українськими партнерами з громадянського суспільства ми часто чуємо прохання до міжнародної спільноти посилити свою увагу до десятків тисяч цивільних осіб, утримуваних російськими військами. Сім’ї затриманих часто не мають можливості зв’язатися або відстежити місцезнаходження своїх близьких через те, що Росія забороняє членам сімей, адвокатам і міжнародним моніторинговим групам зустрічатися з тими, кого вони утримують під вартою».

Завершуючи дискусію, членкиня ради правління МКЗБ Марія Євгенія Брізуела де Авіла привітала «чудові приклади солідарності, мужності та рішучості», продемонстровані родинами з України. «Ці сім’ї не збираються здаватися: вони є могутньою силою. Я вважаю, що ми можемо вийти з цієї дискусії з почуттям оптимізму – ключові проблеми визначено та запропоновано реалістичні рішення. Зараз потрібно зробити величезний обсяг роботи, але ми не працюємо в темряві. У нас є чітке уявлення про те, що потрібно зробити, і я вірю, що у нас з’являється ще більше ресурсів, щоб вжити необхідних заходів».

Профілі зниклих безвісти МКЗБ є частиною глобального дискусійного форуму, скликаного МКЗБ, який об’єднує політиків, юридичних експертів, науковців, громадських активістів та інших для обміну досвідом і найкращими практиками в розробці інституційних, суспільних і технічних рішень для вирішення глобальної проблеми зниклих безвісти.

МКЗБ надає допомогу владі в Україні з 2014 року. Одразу після вторгнення 2022 року влада у Києві попросила МКЗБ розширити свою діяльність. У рамках програми, запущеної наприкінці 2022 року, МКЗБ розпочне інформаційну кампанію в Україні, щоб заохотити родини повідомляти про зниклих родичів, а також кампанію зі збору даних для сприяння ідентифікації на основі ДНК та підтримки розслідувань. МКЗБ сприяє залученню родинтдо процесу щодо зниклих безвісти, зокрема, підтримуючи розвиток платформи громадянського суспільства, що включає об’єднання родин та правозахисні ОГС; надання можливостей для безперервного навчання та розвитку в усіх аспектах процесу зниклих безвісти для ключових національних установ, включаючи прокурорів, слідчих та судово-медичних експертів; посилення слідчих можливостей бюро судово-медичної експертизи; а також розширення можливостей українських органів влади з обробки даних шляхом надання доступу до Інтегрованої системи управління даними (iDMS) МКЗБ.

Програма МКЗБ в Україні підтримується Урядом Канади, Службою зовнішньополітичних інструментів Європейського Союзу (FPI), Бюро з питань демократії, прав людини та праці (DRL) Державного департаменту США та Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини.

Про МКЗБ

МКЗБ – це договірна міжурядова організація зі штаб-квартирою в Гаазі, Нідерландах. Її мандат полягає в тому, щоб забезпечити співпрацю урядів та інших сторін у пошуку осіб, зниклих безвісти внаслідок конфліктів, порушень прав людини, катастроф, організованої злочинності, нелегальної міграції та інших причин, і допомогти їм у цьому.