Київ, 29 серпня 2023: «Україна може встановити долю десятків тисяч зниклих безвісти, якщо вживе заходів для усунення прогалин у своїй інституційній базі та заохочуватиме тіснішу співпрацю між родинами зниклих безвісти та державними органами, які відповідають за вирішення цієї проблеми», – сказав керівник програми Міжнародної комісії з питань зниклих безвісти (МКЗБ) в Україні Метью Холлідей сьогодні журналістам у Києві.

Холлідей виступав під час прес-конференції, присвяченій презентації книги «Країна зниклих безвісти: забезпечення справедливості та правди для родин зниклих безвісти в Україні», виданої МКЗБ з нагоди Міжнародного дня зниклих безвісти. Книга містить огляд проблеми зниклих безвісти в Україні. У ній розглядаються кроки, які Україна вже вживає для її вирішення, і детально показано, як ефективна стратегія щодо зниклих безвісти може допомогти забезпечити правду та справедливість для великої кількості родин зниклих безвісти.

Холлідей наголосив на важливості визнання «зусиль, які докладає влада в Україні. Навіть у розпал конфлікту вона намагається налагодити ефективний процес», – і він зазначив, що запуск Міністерством внутрішніх справ у травні 2023 року Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, став значним кроком у розвитку безпечної системи для збору і обміну інформацією, за допомогою якої можна знайти та ідентифікувати зниклих безвісти. Він сказав, що «Країна зниклих безвісти» висвітлює права родин зниклих безвісти та показує, як родини в усьому світі отримали доступ до цих прав, додавши, що «МКЗБ провела широкі консультації з відповідними українськими міністерствами з метою допомогти їм виконати свої зобов’язання перед родинами».

Тетяна Мельник, керівниця Київської філії ГО «Об’єднання рідних зниклих безвісти “Надія”», яка з 2014 року займається розшуком зниклих безвісти на сході України, зазначила про «необхідність розвитку кращої комунікації між родинами зниклих безвісти та державними відомствами, які відповідальні за вирішення питання зниклих безвісти осіб».

Мельник вказала на випадки, коли «підтримка надається, але родини не інформуються, тобто вони не мають доступу до цієї підтримки». Вона також навела приклади випадків, коли місцева влада не знає, скільки родин зниклих безвісти перебуває у їхній юрисдикції, і тому не може надати належної допомоги.

Кевін Салліван, автор книги «Країна зниклих безвісти», сказав, що, незважаючи на те, що Україна розвинула свої потужності, включаючи мережу ДНК-лабораторій, до війни, «конфлікт створив попит, який значно перевищує можливості системи мирного часу». Він також підкреслив, що інформацію, зібрану різними відомствами – військовими, поліцією, різними установами, створеними для пошуку зниклих безвісти, – необхідно об’єднати.

Салліван, який писав про зникнення людей у колишній Югославії як кореспондент під час конфліктів 1990-х років, тісно співпрацював з МКЗБ більше десяти років і багато писав про глобальну проблему зниклих безвісти. Він наголосив на зв’язку між підзвітністю щодо зниклих безвісти та дотриманням верховенства права. «Уряд має юридичне зобов’язання проводити ефективні розслідування. Вони повинні проводитися таким чином, щоб можна було представити відповідні докази в суді, щоб винуватці воєнних злочинів могли бути притягнуті до відповідальності».

Журналіст Андрій Куликов, який модерував сьогоднішню прес-конференцію, зауважив деякі ключові моменти, які були порушені українськими організаціями громадянського суспільства під час публічної дискусії, організованої МКЗБ у Гаазі раніше цього року. «Вони закликали владу розробити більш ефективну та більш гуманну державну стратегію щодо зниклих безвісти, щоб люди, які опинились у цій жахливій ситуації, не були самотніми», – сказав Куликов. «Вони зазначили, що багатьом родинам зниклих безвісти важко поновити та оформити документи, а також виявили серйозні відмінності в тому, як ставляться до зниклих безвісти військових і цивільних. «Країна зниклих безвісти» детальніше розглядає багато з цих проблем і пропонує шляхи для їх вирішення».

Про МКЗБ

МКЗБ – це договірна міжурядова організація зі штаб-квартирою в Гаазі, Нідерландах. Її мандат полягає в тому, щоб забезпечити співпрацю урядів та інших органів влади у пошуку осіб, зниклих безвісти внаслідок конфліктів, порушень прав людини, катастроф, організованої злочинності та інших причин, і допомогти їм у цьому.

МКЗБ була однією з організацій, яка допомогла ідентифікувати жертв рейсу MH17, збитого російською ракетою над східною Україною на шляху з Амстердама до Куала-Лумпура в липні 2014 року. Вона рекомендувала законодавчі та інституційні заходи для посилення спроможностей України у пошуку та ідентифікації зниклих безвісти осіб. Багато з цих рекомендацій вже було взято до уваги до повномасштабного російського вторгнення у 2022 році. У квітні 2022 року влада України звернулась із запитом про термінову допомогу до МКЗБ. МКЗБ направила місію до України навесні 2022 року, відкрила офіс у Києві в липні та запустила комплексну програму допомоги українським установам у розшуку тих, хто зник безвісти внаслідок російського вторгнення.

Програма МКЗБ в Україні підтримується Урядом Канади, Службою зовнішньополітичних інструментів Європейського Союзу (FPI), Бюро з питань демократії, прав людини та праці (DRL) Державного департаменту США та Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини.